Житомирська обласна державна адміністрація
Управління екології та природних ресурсів
ОГЛЯД
СТАНУ ДОВКІЛЛЯ
В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Березень 2020 року
Стан атмосферного повітря
(березень 2020 р.)
Моніторинг забруднення атмосферного повітря в місті Житомирі у березні здійснювався на двох стаціонарних постах. Визначався вміст чотирьох основних домішок: завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту.
У березні Житомирським ЦГМ відібрано 512 проб атмосферного повітря. Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.
За даними спостережень загальний рівень забруднення повітря за ІЗА (індекс забруднення атмосфери) у березні оцінювався як низький.
Перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,3 ГДК с. д. (таблиця).
Середньомісячні концентрації інших домішок, що визначались були нижче відповідних гранично допустимих концентрацій і складали: з діоксиду сірки - 0,8 ГДК с. д., завислих речовин - 0,5 ГДК с. д., з оксиду вуглецю - 0,1 ГДК с. д.
Максимальні концентрації досягали з діоксиду азоту – 1,0 ГДК м. р., з завислих речовин - 0,3 ГДК м. р., з оксиду вуглецю - 0,2 ГДК м. р., з діоксиду сірки - 0,1 ГДК м. р.
Забруднення повітря діоксидом азоту було дещо вищим на ПЗС № 1 (вул. Вітрука). Іншими домішками – забруднення було майже однаковим на обох постах спостережень.
У порівнянні з попереднім місяцем та березнем 2019 року забруднення атмосферного повітря міста залишилось на тому ж рівні.
Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері міста Житомира (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)
Таблиця
|
Домішки |
Середньомісячні концентрації |
Максимальні концентрації |
||||||||
|
Номери ПСЗ |
По місту |
Номери ПСЗ |
По місту |
|||||||
|
1 |
2 |
лютий 2020 |
березень 2020 |
березень 2019 |
1 |
2 |
лютий 2020 |
березень 2020 |
березень 2019 |
|
|
Завислі речовини |
0,5 |
0,5 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
|
Діоксид сірки |
0,8 |
0,8 |
0,7 |
0,8 |
0,7 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
Оксид вуглецю |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
Діоксид азоту |
2,5 |
2,3 |
2,3 |
2,3 |
2,3 |
0,9 |
1,0 |
0,9 |
1,0 |
1,0 |
Стан забруднення поверхневих вод
(березень 2020 р.)
Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.
Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у березні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України, міське комунальне підприємство «Бердичівводоканал», Коростенське КП «Водоканал».
Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом березня 2020 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень та 1 транскордонному створі.
За результатами проведених досліджень якісний стан питних водосховищ знаходився на задовільному рівні з позитивними змінами якісних гідрохімічних показників, по всіх створах (крім р. Случ та р. Возня) фіксується зниження вмісту марганцю, а показники які характеризують органічне забруднення стабільні. В річках Тетерів, Ірша, Возня та Случ вміст заліза загального дещо зріс.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року в річках Уж, Случ та Тетерів визначається ріст заліза загального.
Значення вмісту розчиненого у воді кисню протягом березня знаходились у межах нормативних значень і в середньому складали: суббасейн Прип’яті - 12,08-12,72 мгО2/дм3 ; суббасейн середнього Дніпра - 10,96-13,60 мгО2/дм3.
Характеристика якісного стану поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з лютим 2020 року:
1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.
Якісний стан питного водосховища суттєвих змін не зазнає. Фіксується зниження сульфатів з 54 до 32 мг/дм3, органічного забруднення ХСК з 31,86 до 30,96 мгО2/дм3 та БСК5 з 2,96 до 2,88 мгО2/дм3. Зріс вміст заліза загального з 0,337 до 0,537 мг/дм3 та марганцю з 0,088 до 0,120 мг/дм3.
2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.
Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, відмічається зниження заліза загального з 1,210 до 0,992 мг/дм3, марганцю з 0,160 до 0,128 мг/дм3 та азоту амонійного з 0,043 до 0.02 мг/дм3 . Показники, які характеризують органічне забруднення без змін і знаходяться на рівні ХСК - 25,25 мгО2/дм3, БСК5 - 2,56 мгО2/дм3, сульфати 58,0 мг/дм3.
3. р. Уборть, с. Рудня Хочинська, кордон з Республікою Білорусь.
Якість води суттєвих змін не зазнає. Кольоровість води знизилась з 75 до 65 градусів, сульфати з 45 до 32 мг/дм3, залізо загальне з 1,815 до 1,131 мг/дм3, марганець з 0,168 до 0,144 мг/дм3. Показники, які характеризують органічне забруднення ХСК – 38,76 мгО2/дм3, БСК5 – 3,28 мгО2/дм3. Фіксується ріст азоту амонійного з 0,28 до 0,42 мг/дм3.
Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з лютим 2020 року:
1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир.
Якісний стан питного водосховища суттєвих змін не зазнає. Фіксується зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 36,18 до 33,66 мгО2/дм3, БСК5 з 3,28 до 3,12 мгО2/дм3 та марганцю з 0,072 до 0,064 мг/дм3. Визначається ріст вмісту заліза загального з 0,312 до 0,325 мг/дм3, сульфатів з 35 до 42 мг/дм3.
2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт Нова Борова.
Якісний стан стабільний. Показники, які характеризують органічне забруднення ХСК – 27,35 мгО2/дм3, БСК5 – 2,72 мгО2/дм3, фосфати – 54,0 мг/дм3 та марганець – 0,056 мг/дм3. Фіксується ріст заліза загального з 0,225 до 0.287 мг/дм3.
3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.
Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, відмічається зниження сульфатів з 102 до 93 мг/дм3, марганцю з 0,072 до 0,064 мг/дм3. Показники ХСК – 29,46 мгО2/дм3 та БСК5 – 2,8 мгО2/дм3. Вміст заліза загального зріс з 0,287 до 0,312 мг/дм3.
4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.
Якість води у питному водозаборі суттєвих змін не зазнає. Показники органічного забруднення БСК5 – 2,88 мгО2/дм3 та ХСК – 31,56 мгО2/дм3, сульфати знизились з 42 до 38 мг/дм3. Фіксується ріст заліза загального з 0,475 до 0,495 мг/дм3, марганцю з 0,088 до 0,117 мг/дм3.
5.Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.
Якість води у питному водозаборі покращилась. Фіксується зниження заліза загального з 0,262 до 0,245 мг/дм3, марганцю з 0,120 до 0,096 мг/дм3, азоту амонійного з 0,39 до 0,35 мг/дм3, фосфатів з 0,031 0,018 мг/дм3, ХСК з 42,56 до 39,98 мгО2/дм3, БСК5 з 3,52 до 3,36 мгО2/дм3 та сульфатів з 61 до 54 мг/дм3.
Радіаційний стан
(березень 2020 р.)
За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у березні становив 13 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.
Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 18 мкР/год. У Овруцькому та Олевському районі – 12 мкР/год. У Новоград-Волинському районі та м. Житомирі – 11 мкР/год.
